Чому так важливо займатися розвитком головного мозку у дітей? Новонароджена дитина не має жодних навичок і здібностей, вони з’являються лише в процесі пізнання навколишнього світу шляхом проб і помилок, навпомацки. За цілісне сприйняття предметів і явищ відповідає права півкуля. Саме в ній формується базова глибока підсвідома пам’ять, яка базується на отриманих малюком в перші роки життя враженнях. Пізніше накопичується досвід, розвиваються інтелектуальні здібності, а значить, і ліва півкуля. Чим активніше йде процес накопичення знань, тим більше переважає раціональне мислення.
Займатися з дітками потрібно обов’язково, але треба використовувати такі вправи, які забезпечать рівномірний розвиток півкуль мозку у дітей, їх синхронізацію. Ключове значення в гармонізації роботи двох половинок органу грають руки малюка. Яскравий приклад, що підтверджує цей факт – піаністи. Вони використовують у грі обидві руки, стимулюючи тим самим взаємодію півкуль (ліва частина відповідає за музичну освіту, розуміння музичного ритму, послідовності нот, а права – за гармонію і естетичне сприйняття мелодії).
Які вправи корисні для повноцінного розвитку мислення у дітей?
1. Можна масажувати пальчиками мочки вух, вушну раковину, у завершенні розтерти вушка долонями.
2. Колечко – почергове з’єднання великого пальця з іншими пальчиками руки (від вказівного до мізинця). Виконується однією рукою, потім іншою, а в кінці обома руками одночасно.
3. Вухо-ніс – ліва рука тримається за кінчик носа, а права за ліве вухо, потім потрібно швидко відпустити руки, плеснути в долоні й розставити руки навпаки (права на носі, ліва на правому вусі).
4. Дзеркальне малювання – у кожну руку візьміть олівець (ручку), одночасно двома руками потрібно виводити на папері симетричний малюнок, писати дзеркально літери. Малюкам можна доповнити завдання декламацією віршів.
2. Як відомо,наш мозок складається з двох півкуль: лівої і правої, до кожної з яких ідуть нервові шляхи від органів чуття і від усіх органів, що мають чутливість (наприклад, больову або тактильну(дотикальну). При цьомуправа півкуля в основному“обслуговує” ліву сторону тіла: приймає велику частину інформації від лівого ока, вуха, лівої руки, ноги і т.д. і передає команди відповідно лівій руці, нозі, аліва півкуля обслуговує праву сторону.
3. Головна відмінність лівої півкулі від правої в тому, що тільки в ній розташовані мовні центри та переробка всієї інформації, яка надходить в ліву півкулю відбувається за допомогою словесно-знакових систем.Ліва ніби дробить картину світу на частини, на деталі і аналізує їх, вибудовуючи причинно-наслідкові ланцюжки, класифікуючи всі об’єкти, вибудовуючи схеми, послідовно перебираючи все те, що потрапляє в сферу її сприйняття або витягується з пам’яті. На це потрібен час, ліва півкуля діє порівняно повільно.
4. Права ж півкуля, в якій немає центрів мови, схоплює картину світу цілісно, одночасно включаючи в розгляд всю конкретну реальність, не дроблячи на частини, а синтезуючи цілісний образ у всійсукупності його конкретних проявів.Вона спеціалізується на обробці інформації, яка виражається не в словах, а в символах і образах. Права півкуля діє швидко.Праву півкулю називають ще емоційною. Їй властиве наочно-образне, інтуїтивне, творче мислення.
5. Зазвичай якась із півкуль у людини є домінуючою, що відбивається на індивідуальних властивостях особистості.Наприклад, лівопівкулевих людей більше тягне в науку. Правопівкульні більше прагнуть займатися мистецтвом або сферами діяльності, що потребують індивідуальних образних рішень.
6. Дитина спочатку є яскраво вираженою правопівкульною істотою, але поступово починає підключатися і ліва півкулямозку.
7. Якщо права півкуля встигає до перемоги лівої накопичити необхідний багаж, то все в порядку. Якщо ні, толівопівкулевий крен може “заблокувати” правий мозок, залишивши назавжди психіку даної людини збідненою. Їй буде важче стати собою, а значить унікальною, неповторною.Тому такважливо розвивати праву півкулю.
Існують спеціальнівправи, спрямовані на розвиток правої півкулі.
1. Вправи на візуалізацію
Коли у вас знайдеться вільна хвилинка, посадіть дитину поруч із собою і запропонуйте трохипофантазувати.
“Давай закриємо очі і уявімо білий аркуш паперу, на якому великими літерами написано твоє ім’я. Уяви, що букви стали синіми … А тепер – червоними, а тепер – зеленими. Нехай будуть зеленими, але аркуш паперу раптом став рожевим, а тепер – жовтим.
А тепер прислухайся: хтось кличе тебе по імені. Вгадай, чий це голос, але нікому не кажи, сиди тихенько. Уяви, що твоє ім’я хтось наспівує, а навколо грає музика. Давай послухаємо!
А зараз доторкнись до свого імені. Яке воно на дотик? М’яке? Шерехате? Тепле? Пухнасте? У всіх імена різні.
Тепер ми будемо пробувати твоє ім’я на смак. Воно солодке? А може з кислинкою? Холодне, як морозиво, або тепле?
Ми дізналися, що наше ім’я може мати колір, смак, запах і навіть бути якимось на дотик.
А тепер відкриємо оченята. Але гра ще не закінчена.”
Попросіть дитинурозповісти про своє ім’я, про те, що вона бачила, чула і відчувала. Трохи допоможіть їй, нагадайте завдання і обов’язково заохочуйте: “Як цікаво!”, “Ну треба ж!”, “Ніколи б не подумав, що в тебе таке чудове ім’я!”.
Далі беремо олівці і просимо намалювати ім’я.Дитина може малювати все, що захоче, головне, щоб малюнок відображав образ імені. Нехай дитина прикрасить малюнок, використає якомога більше кольорів. Але не затягуйте це заняття. Нехай малюк пояснить, що значать ті чи інші деталі, що він намагався намалювати. Якщо йому складно це зробити – допоможіть: “Що це намальовано? А це? А чому ти намалював саме це?”
Суть гри в тому, що ми провели дитину по всім відчуттям: зір, смак, нюх, змусили долучитися в діяльність і уяву, і мову.Таким чином, всі зони мозку повинні були взяти участь в грі.
Коментарi